В проєкті #ВідвертаРозмова_з (провадить інформаційна агенція ГалІнфо) заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач розповів про питання агломерації.
Любомир Зубач – в першу чергу це питання агломерації. Ви, так би мовити, піонер у питанні агломерації на Львівщині. Але чи не є це намаганням підміни понять та перебирання повноважень міста, області?
Агломерація — це не якась українська особливість, це є світовий, європейський тренд, тому що коло великих міст завжди є навколишні території, які є інтегровані з ними. Це є єдиний організм, який спільно працює, безвідносно до адмінтерустрою. Тому що так склалися природні зв’язки. Люди живуть біля міста, але, наприклад, працюють чи дітей везуть в школу у велике місто. І це створює певні зв’язки, які потребують регулювання.
Питанням агломерації я почав ще займатися, коли був народним депутатом. Тоді з колегами ми розробили окремий законопроєкт про міські агломерації. Це була відповідь на певні недоліки процесу об’єднання громад, коли обласні центри значною мірою залишалися у своїх межах, та не передбачали розширення, яке було тоді можливе. І це не добре.
Якщо великі міста “затискати”, то всі їх проблеми будуть накопичуватись і це створюватиме багато проблемних питань.
Тоді процес об’єднання завершився для Львова абсолютно нормально, спокійно. В результаті ми маємо львівську громаду і зараз агломерація це точно не є питання якоїсь подальшої експансії міста Львова. Навпаки це є питання співпраці, взаєморозуміння і реалізації спільних проєктів. Ми підійшли до того дуже системно та професійно. Не те щоб ми собі захотіли створити агломерацію.Ні. Ми мали спільно з обласною адміністрацією проєкт, який підтримувала Рада Європи. В рамках нього були залучені експерти, в рамках нього була створена робоча група, яка це все напрацьовувала. Була розроблена стратегія, яка, по-перше, зафіксувала, що така агломерація існує фактично. Не де-юре, а де-факто. Юридична форма може бути різна. Наприклад, в Польщі є Катовицька агломерація, яка створена законом, а є Краківська, яка існує як асоціація – тобто добровільне об’єднання.
Ми пішли шляхом Краківської і створили агломерацію у формі асоціації органів місцевого самоврядування. Тобто це форма, яка дозволяє вирішувати з навколишніми громадами спільні проблеми й реалізовувати спільні проєкти, жодним чином не ставлячи під сумнів самостійність та самодостатність кожної з громад.
А обласна адміністрація тут взагалі жодним чином не зачіпається з погляду якихось повноважень, бо агломерація може займатися тільки тим, що є у сфері повноважень місцевого самоврядування. І чим успішніші громади, чи якщо та сама агломерація буде показувати якісь позитивні результати, то це лише плюс для обласної адміністрації.
Ок. З обласними адміністраціями зрозуміло, але ще є такий орган, як обласні ради, які, на мою думку, у випадку успішних та дієвих агломерацій втрачають свій сенс?
Я, коли пропрацював рік депутатом обласної ради … Хоча це занадто голосно сказано стосовно депутатів обласної ради – “пропрацював”. Тобто пройшов рік каденції. Я тоді зразу сказав, що обласна рада при тому законодавству, яке є, це структура, яку якщо просто закрити, то ніхто не помітить, що вона є, що її нема. Вона жодним чином не впливає на процеси, тим більше зараз, коли бюджет області затверджується обласною державною адміністрацією.
Зрештою, це питання конституційного ладу і це має бути якимось чином врегульовано. Або обласні ради працюють, створюють свої виконавчі органи і забезпечують виконавчу владу в області, або шукати якісь інші варіанти. Це нелогічно і неефективно, так, як воно зараз працює.
А чи не конкурують між собою децентралізація та об’єднання громад і агломерації?
Жодним чином не конкурують, тому що процес об’єднання вже пройшов. Були утворені громади в межах всієї України і згідно з тим були проведені місцеві вибори. Тому це питання є вже закрите. Зараз не стоїть питання його зміни, я принаймні, про таке не чув, що були такі плани десь Верховної Ради.
Агломерація, ще раз кажу, це не стосується якогось питання зміни меж, розширення чи поглинання – це виключно співпраця.
Для співпраці є ще така форма, як муніципальне співробітництво, але в Україні ця форма ніколи не була ефективною з погляду великого міста і менших громад, які є навколо. Власне, агломерація – це форма співпраці великого міста і навколишніх громад, які є біля нього, які об’єднані певними інтеграційними зв’язками.
Чи можуть агломерації якісно розв’язувати питання великого бізнесу? До прикладу індустріальні парки та їх розміщення?
Звичайно. Індустріальні парки і не тільки, просто великі виробництва, які потенційно можуть заходити в Україну і в наш регіон. Умовно кажучи, завтра закінчується війна, ми перемагаємо, приходять іноземні інвестори. І якась умовна фірма «Мерседес» приїжджає на Львівщину, в міську раду, і каже, що хоче збудувати у нас завод на 40 гектарах.
В межах міста точно, я думаю, ми таку ділянку не знайдемо. В межах Львівської громади, вже об’єднаної, можна шукати, але складно, тому що є різні землі, і не всі можуть бути під виробництво використані. А в межах Львівської агломерації це вже можна думати, шукати, і це всім буде в плюс. Бо це є шалена інвестиція. І в тому, власне, одна з задач агломерації. Тому що агломерації — це є точки економічного зростання. Про це говорять всі експерти і науковці.
І коли ми маємо велику агломерацію, то ми навіть можемо інвестиційні пропозиції готувати набагато якісніші. Інвесторам цікаво працювати, по-перше, там, де є інфраструктура, там, де є кадровий ресурс, І там, де є партнери, з якими можна спілкуватися. От, власне, з цього погляду агломерації такі можливості дають.
Але наразі – це теорія. Поки війна, то інвестори не дуже рвуться.
А стосовно внутрішньої релокації, ще цей процес існує?
Думаю, що для тих, кому це питання стояло гостро, вони дійсно завершили свою релокацію. Проте Львівщина досі залишається цікавою для інвесторів. І навіть у сфері містобудування, якою я займаюся, я відчуваю інтерес не тільки від наших локальних підприємців, а так само подекуди звертаються і люди з центральної та зі Східної України, які цікавляться можливістю реалізувати тут свої проєкти. Львів цікавить багатьох.
Повністю розмова із Любомиром Зубачем тут: https://galinfo.com.ua/articles/lyubomyr_zubach_maiemo_zvilnyatysya_vid_budyakoi_radyanshchyny_mafy__tse_vidgolos_90h_428950.html?fbclid=IwY2xjawIYMPBleHRuA2FlbQIxMAABHZR73bnPLJXU1x5dOJr-nmlZp4l6uk2qu9x2b0MaHr7WcabAVTBy1m3OCA_aem_X5B7h7tG0WmYyaOmyWaAgA
